Газовий хроматограф — це прилад, який використовує методи хроматографічного розділення та детектування для якісного та кількісного аналізу складних сумішей кількох компонентів. Він використовує газ як рухому фазу та технологію колонкової хроматографії для розділення різних компонентів зразка газу в хроматографічній колонці. Потім хроматографічні піки кожного компонента перетворюються детектором в електричні сигнали, які потім перетворюються на вихідну напругу або струм електронним підсилювачем, таким чином досягаючи автоматичного якісного та кількісного аналізу досліджуваної речовини.
Основною функцією газової хроматографії є розділення складних хімічних сумішей на окремі компоненти та виконання якісного та кількісного аналізу кожного компонента за допомогою детекторів. Це як «хімічний сканер», який може швидко ідентифікувати різні компоненти в суміші. Принцип роботи газової хроматографії заснований на різних коефіцієнтах розподілу різних речовин у нерухомій і рухомій фазах. Коли кілька компонентів аналіту вводять у хроматографічну колонку, вони рухатимуться в колонці з різною швидкістю через різні коефіцієнти розподілу, і зрештою послідовно залишатимуть колонку, щоб увійти в детектор, завершуючи комплексний аналіз аналіту.
Газову хроматографію можна розділити на газову-твердотільну хроматографію та газо-рідинну хроматографію. Газова хроматографія твердого тіла використовує тверді речовини як нерухомі фази, такі як активоване вугілля, силікагель тощо; газова рідинна хроматографія, з іншого боку, використовує рідину як нерухому фазу, зазвичай шляхом покриття інертного матеріалу шаром рідини, наприклад сквалану, для розділення та визначення домішок у суміші.
